Ефект Розенталя явище нерідке, проте не завжди усвідомлене. Зазвичай проявляється в міжособистісних стосунках і ґрунтується на хибному сприйнятті однієї людини іншою або іншими. Психологи так і не дійшли єдиної думки, чому таке явище проявляється та як йому протистояти. Однак наслідки такого ефекту досить часто негативні.
Ефект Розенталя – що це таке
Ефект Розенталя, в інших інтерпретаціях ефект Пігмаліона, провокує самоздійснюване пророцтво або передбачення. Для показового прикладу такого явища соціологи наводять історію деяких американських банків. Під час Великої депресії у США поповзли чутки, що певні банківські організації близькі до краху. Чутки передавалися так званим “сарафанним радіо” й утворили інформаційну лавину.
Клієнти банків кинулися забирати свої вклади, що призвело до моментального банкрутства цих установ. До появи чуток фінансове становище банків було в порядку. Ефект Розенталя проявився в дії. Збулося так зване самоздійснюване пророцтво: хтось неправильно подумав, і так стали думати всі.
Міжособистісні відносини
У міжособистісних стосунках чиєсь невірне судження певним чином впливає на поведінку певної людини. Наприклад, у колективі з’являється новий співробітник. Одному з постійних співробітників не подобається форма брів нового співробітника. Старожилу здається, що новачок насуплений і непривітний. Поступово негативна оцінка поширюється колективом. Людина, яка тільки-но прийшла на роботу, починає відчувати відторгнення. Негативне сприйняття іншими впливає на її поведінку, вона дійсно стає непривітною і навіть грубою.
Секрет у тому, що спочатку новий співробітник був оптимістично і позитивно налаштований. Він став жертвою ефекту Пігмаліона, неусвідомлено виправдавши неправильну оцінку про себе.
Інші сфери
Психолог Роберт Розенталь, вивчаючи подібні явища, помітив, що помилкові очікування можуть бути присутніми у всіх сферах. Розенталь спостерігав за вченими, які під час своїх експериментів ставилися до учасників дослідження упереджено.
Психолог продемонстрував висновки, в яких робив акцент на ставленні вчених до своїх експериментів. Він вважав, що певне ставлення до поточних досліджень та їхніх учасників серйозно впливало на їхній результат. Завдяки його дослідженням став практикуватися подвійний сліпий метод, коли учасники експерименту були невідомі керівнику експерименту.
Уникнути такого явища в житті може допомогти тільки розуміння, що ефект Пігмаліона існує. Найкращим рецептом є не упереджене ставлення до людей і ситуацій. Тільки так можна уникнути пастки хибних уявлень.
