ЕКЗ — це процедура, яка дає змогу подружжю, яке не може зачати дитину природним шляхом, дізнатися, як це — бути батьками. З року в рік цей метод постійно вдосконалюється завдяки новим відкриттям — методам, прийомам, лікам.
У 1978 році народилася перша дитина з пробірки. Луїза Джойн Браун нічим не відрізняється від своїх однолітків. Вона вийшла заміж і народила двох дітей природним шляхом.
Сьогодні сотні тисяч безплідних пар у всьому світі за допомогою ЕКО можуть зачати, народити та притиснути до серця свого малюка.
Етапи проведення короткого протоколу ЕКО. Коли його застосовують?
Різні програми екстракорпорального запліднення відрізняються низкою параметрів. Основним із них є схема, за якою проводиться стимуляція овуляції для отримання достатньої кількості ооцитів. І хоча вважається, що довгий протокол є більш поширеним, у багатьох ситуаціях фахівці віддають перевагу саме короткому протоколу.
Від довгого протоколу він відрізняється тим, що в ньому використовуються лікарські препарати, що пригнічують вироблення лютеотропіну та ФСГ.
Як проходить процедура:
- стимуляція овуляції;
- забір ооцитів;
- поміщення заплідненої ооцити в живильне середовище;
- імплантація ембріона в ендометрій.
Фахівці віддають перевагу цій схемі в таких випадках:
- у пацієнтки здорові яєчники;
- довгий протокол не дав результатів;
- жінка, яка вдалася до ЕКО у віці 35 років і старше;
Як відбувається підготовка до короткого протоколу ЕКО? Які в нього переваги та недоліки?
Як і будь-яка інша схема стимуляції, короткий протокол вимагає ретельної підготовки. Жінці слід пройти зазначені процедури, здати низку аналізів. Це необхідно, щоб оцінити, в якому стані перебуває репродуктивна система, а також чи немає будь-яких протипоказань до процедури. Що слід пройти в першу чергу.
- УЗД;
- клінічний, біологічний аналіз крові;
- флюорографія, ЕКГ;
- отримати висновок про відсутність протипоказань.
Звичайно, головною перевагою цього методу є те, що терміни проведення є більш стислими. Завдяки цьому пацієнтки краще переносять процедуру, а ймовірність ускладнень зводиться до мінімуму.
Але є у цього методу й недолік — ймовірність зачаття нижча, ніж при довгому протоколі екстракорпорального запліднення.
Вибір протоколу є прерогативою лікаря пацієнтки. На рішення впливають багато факторів: анамнез, вік, стан здоров’я тощо. І якщо у жінки немає проблем із яєчниками, під час ЕКО рекомендується використовувати саме короткий протокол.
