Самопрограмування, або кимось-програмування, не існує в тому вигляді, в якому його “розуміє” більшість. На цьому успішно заробляють люди, які обіцяють багатства після перегляду фільму на добробут та інші чарівні міфи. Але люди раді платити навіть за спробу отримати все, не докладаючи жодних зусиль. На жаль, це ніколи не працює.
Що ж таке самопрограмування насправді і як воно працює?
Поза світом магії таке явище називається психологічною саморегуляцією. Вона ніколи не налаштовує вашу енергію на багатства, здоров’я, любов, дітей, поневолення світу, збільшення члена, благополуччя. Вона взагалі ніяк не пов’язана з вашою енергією та іншим. Це психологія. Досить сумнівна психологія, про яку існує не так вже й багато інформації, яка хоча б виглядає достовірно. Проте галузі на кшталт НЛП стверджують, що гіпноз веде, і супроводжує нас у всіх сферах життя.
І навіть про нейролінгвістичне програмування ходить чимало чуток, приймаючи його за щось на рівні містики. Одним із прикладів такого роду втручання буде такий випадок: змалечку хлопчику говорили, що гуляти з дівчатками погано. Хлопчик ріс із думкою, що вони є чимось поганим і забороненим. А потім виріс, і дівчаток так і не полюбив.
Так, коли хлопчик був маленьким і беззахисним у всіх сенсах, авторитетна для нього людина прищепила йому певну думку. І навряд чи він насправді намагався домогтися цього результату, чи взагалі чогось. З його боку це була турбота, але закарбувалася вона іншим чином.
Гіпотетично, так можна прищеплювати способи мислення і реакції. Тобто, шляхом гіпнотерапії та самонавіювання теоретично можна спробувати зробити себе багатим. Але це не гроші й удача прийдуть у руки, а в людини зміняться реакції та моделі поведінки, які заважали їй досягти успіху своєю токсичністю.
Так само і в будь-якому іншому питанні. Наприклад, у жінки не ладналися стосунки, тому що вона, можливо, через якусь психологічну травму, не могла нормально будувати любовні стосунки. Припустимо, проблема полягала в тому, що вона постійно мучила свого чоловіка на сварки, щоб відчути себе потрібною і важливою. Інакше відчувала вона себе поганою і не потрібною. І якщо поміняти цей патерн, наступного разу вона сприйматиме взаєморозуміння не як загрозу, а як те, чим і має це бути.
