Багато людей використовують термін “жіноча логіка”. Здебільшого ці слова мають на увазі негативний підтекст, заснований на стереотипах про осіб жіночої статі. На питання, чи дійсно вона існує, не можна дати одну відповідь. Так відбувається тому, що цей вислів можна розглядати з кількох сторін.
Чи існує жіноча логіка насправді?
Відповідаючи на запитання, а чи існує насправді таке явище, як жіноча логіка, потрібно чітко позначити, що саме мається на увазі під цим терміном, і в контексті чого його вживають. Найчастіше цей вираз використовується у двох контекстах: жіноча логіка як спосіб мислення, характерний конкретно дівчатам, і просто позначення певної поведінки незалежно від гендерних відмінностей.
Якщо розглядати питання жіночої логіки саме зводячи її до жіночого мислення, а тобто стверджувати, що винятково жінки виявляють ті чи інші звички, можна сказати, що логіка жінок не існує. Наразі не знайшлося підтверджень, що жіноча і чоловіча логіка в чомусь різняться або поступаються одна одній. Часто “слабку” стать звинувачують у погано розвиненому когнітивному мисленні та невмінні логічно й критично мислити. Справді, навколо повно панянок, які відчувають із цим труднощі. Але чоловіків з такими ж проблемами нітрохи не менше. З цим можуть стикатися всі люди виходячи зі своїх індивідуальних показників.
Але називаючи жіночу логіку просто манерою поведінки, можна сказати, що вона дійсно існує. Емоційно не логічно поводиться, і робить неправильні умовиводи велика кількість людей, серед яких чоловіки, жінки, діти і пенсіонери.
Особливості жіночого мислення, які дійсно існують
Справді, якщо опустити питання про логіку жінок, нині відомо, що хід і спосіб думок між статями справді відрізняється. Так відбувається тому, що впродовж еволюції у жінок і чоловіків формувалися різні навички, необхідні для виживання. Тобто чоловікам, щоб вижити в полюванні і подбати про потомство, потрібні були свої навички, а жінці свої. Тому зараз дівчата схильні бути більш інтуїтивними. Інтуїтивними не в містичному контексті. Їм потрібно було розпізнавати і розуміти світ через невербальні знаки, що сприяло розвитку пізнання через почуття. Але загалом це відіграє дуже невелику роль, і залежить від людини та її індивідуального складу характеру.
