Коли дитина відвідує дитячий садок, ніхто особливо не переймається: що вона там робить, як поводиться, чи дружить із кимось. Інша справа – школа. Від того, наскільки підготувався малюк до школи, залежить період його адаптації. А він, повірте, буває дуже важким: дитина може влаштовувати істерики і опиратися ходити до школи, важко налагоджувати спілкування з однокласниками, вчителькою. Її психологічна рівновага може бути настільки порушена, що в неї можуть виникнути захворювання нервової системи.
Ну і рівень підготовки теж важливий і має відповідати критеріям відбору до першого класу. Тож батьки мають докласти максимум зусиль, щоб їхнє чадо комфортно і без страху поповнило лави учнів школи.
Як дитині підготуватися до школи?
- Було б чудово, якби дитина почала відвідувати підготовчі заняття до школи. Щоб не відчувати страху перед незвіданим, коли прийде перший раз до школи, і її змусять сидіти і слухати якусь тітку, яка всіляко намагається щось розповісти учням. Або ж почніть готуватися до занять самостійно, щоб виробити звичку виконувати домашнє завдання і потроху привчатися до посидючості, що так важлива на уроках.
- У жодному разі не лякайте сина чи доньку школою. Не розповідайте про труднощі, з якими їм доведеться там зіткнутися. І не робіть акцент на жалю: “Ой, як мені тебе шкода. Але нічого, всі ми через це проходили, і тобі теж доведеться”. Навпаки, потрібно всіляко підбадьорювати дитину, говорити про безмежні можливості пізнати щось нове, знайти нових друзів. Діти повинні налаштовуватися тільки на позитив, щоб виробити бажання скоріше піти до школи.
- Проведіть дитині екскурсію школою, покажіть клас, де вона навчатиметься. Є можливість – познайомтеся з учителькою, щоб перша з нею зустріч на першому дзвонику не була для неї шоком.
- Сходіть на прийом до дитячого психолога. Грамотний фахівець допоможе вам виявити приховані тривоги або переживання малюка і дасть правильні рекомендації, як йому допомогти їх подолати. Психолог може порадити вам надто не тиснути на дитину, змушуючи старанно займатися, а також не акцентувати увагу на школі, щоб у неї завчасно не пропало бажання її відвідувати. Можливо навіть, його рекомендацією для батьків буде не вести цього року дитя до школи, а почекати ще трошки. Адже період з 6 до 7 років можна сміливо назвати переломним, різниця в психологічній і фізичній підготовці відчувається колосальна.
Тому, щоб адаптація дитини до школи після садочка пройшла для сім’ї сприятливо, мама з татом мають адекватно оцінювати можливості своєї дитини, допомагати їй, підтримувати. Щоб вона завжди відчувала себе захищеною і коханою своїми батьками. Тільки так усе в неї буде добре.
