Діти залишають свою найкращу і найгіршу поведінку батькам. Зі своїми матір’ю і татом вони нарешті можуть стати собою. Адаптація до загальноприйнятих соціальних норм вимагає від них більших зусиль та енергії (що молодша дитина, то більші витрати).
Не дивно, що вдома їм потрібно відпустити розчарування, накопичені за день. Для дитини контролювати емоції – велика проблема, тому, коли вона повертається до батьків, таке полегшення необхідне. Тому немає нічого дивного в тому, що дитина починає плакати, коли батьки забирають її з дитячого садка або бабусі з дідусем. Така поведінка не означає, що дитина погано провела час. Усе могло бути чудово. Однак у глибині душі вона жадала своїх батьків. Цілком природно, що коли дитина бачить свою матір, вона дає вихід накопиченим емоціям. Звичайно, було б набагато краще почути “Мамо, у мене був важкий день. Я злий і сумний. Я не знаю що робити. Ні, я не хочу обійматися, тоді я впевнений, що заплачу. Чому я це відчуваю?”. Але, на жаль, він не може. Тож він просто плаче, демонструючи гнів і розчарування.
Як показати дитині, що батьки зацікавлені в її переживаннях?
Коли діти почуваються в безпеці, відчувають беззастережне прийняття, вони можуть бути самими собою, вони можуть щиро говорити і висловлювати свої почуття та потреби, без надмірних обмежень або адаптації до зовнішніх очікувань. Ось чому так важливо створити простір чесності, довіри та відкритості одне одному вдома. У цьому просторі діти можуть зарядити свої емоційні батареї та навчитися співчувати собі та іншим. Це полегшує їм завдання, з яким вони стикаються в повсякденних ситуаціях.
Коли дитині доводиться розвантажувати складні емоції, насамперед їй потрібна ваша підтримка. Втішайте її, обіймайте, слухайте. Допоможіть дитині знайти полегшення, згідно з правилами ненасильницького спілкування. Не варто принижувати почуття дитини і говорити “все гаразд”, оскільки це явно не так. Якщо її поведінка починає бути руйнівною або прямувати в неправильному напрямку (наприклад, вона падає на підлогу, б’є своїх братів і сестер), чітко наголосіть: “Я розумію, що ти сердишся, але я не дозволю тобі бити сестру”. Пам’ятайте – емоції – це вираження життя і повідомлення про те, що те, що ви відчуваєте на даний момент.
