Лікування патології. Спайковими процесами (спайками) маткових труб називаються тяжки, що складаються зі сполучної тканини. Вони утворюються через оперативні втручання в ділянці черевної порожнини або як ускладнення після запальних процесів. Через спайки в трубах порушується прохідність, а значить утворюється перешкода, що заважає пересуванню яйцеклітини.

Чим небезпечні спайки? Чи можна зачати за такого діагнозу?
Кожна жінка, слідуючи материнському інстинкту, рано чи пізно починає замислюватися про те, щоб народити дитину. Але через деякі проблеми зачати стає не так вже й просто. Однією з перешкод до материнського щастя є спайкові процеси.
У чому полягає небезпека спайкових процесів:
Через цю патологію може виникнути позаматкова вагітність. Після того, як яйцеклітину було запліднено, вона прямує в матку для того, щоб там прикріпитися. Але якщо на її шляху опиниться спайка, клітина залишиться тут і почне розвиватися в ембріон. Наслідком може стати розрив труб і кровотеча.
Спайкові процеси можуть перешкоджати зачаттю. У здоровому організмі, після виходу яйцеклітини з яєчника, її спеціальними бахромками захоплюють маткові труби. Унаслідок зсуву труб яйцеклітина не зустрінеться зі сперматозоїдом, оскільки вона залишиться в черевній порожнині, де й загине.
Але не варто ставитися до цього діагнозу як до вироку. Якщо провести правильне й ефективне лікування, то навіть жінка зі спайковим процесом зможе зачати й народити здорового малюка.
Як проводиться лікування спайкового процесу? Види хірургічних операцій

Для лікування спайок існує два підходи:
- Хірургічне лікування, лапароскопія;
- Штучне запліднення.
Не можна судити про те, який із цих способів ефективніший. Адже все залежить від випадку. Лікарський підхід може бути різноманітним. Нижче зазначені можливі варіанти хірургічних операцій
- лапароскопічний адгезіолізис – перитонеальні спайки розсікаються;
- сальпінгоектомія – видаляється маткова труба;
- сальпінгостомія – відсікається частина труби;
- фімбріолізис – розділяються фімбрії;
- сальпінгооваріолізис – спайки між яєчником і трубою розсікаються.
Як правило, лікування трубного безпліддя, де залучають хірургічні методи, не повинно тривати понад 2 роки. У разі відсутності вагітності необхідно задіяти методи ЕКЗ.
