Цілком логічно, що людина хоче для себе тільки найкраще. Але якщо Ви залежні від цього бажання, то сильно шкодите своєму психічному здоров’ю. Надмірне прагнення до ідеалу викликає задоволеність доти, доки у Вас все виходить. Але варто припуститися найменшої незначної помилки, і в людини можуть початися найсильніші депресії та нервові зриви.
Чому бажання досягти досконалості перетворюється на нав’язливу манію?
Як правило, залежність від усього ідеального формують наші батьки. Вони намагаються виховати дитину, яка все вміє і віддається справі на всі 100%. Мама і тато думають, що такими методами вони можуть підготувати малюка до випробувань життя, навчити завжди виходити з важких ситуацій переможцем. У результаті дитина намагається стати досконалою. Але тільки для того, щоб припинити постійну критику, і домогтися любові батьків.
Також у дитини може сформуватися психологічний перфекціонізм через те, що вона копіює модель поведінки батьків. Якщо мама або тато дуже багато вимагають від малюка, найімовірніше, він теж виросте перфекціоністом.
Як зрозуміти, що Ви залежні від усього ідеального? Ознаки перфекціонізму
Не слід ставитися до бажання стати найкращим з усіх занадто погано. Якщо Ви вчасно можете зупинитися, проблеми немає. Перфекціонізм у психології відомий, як стан, коли риса “прийнятно” зникає, і людина починає вимагати від себе, колег і підлеглих часом неможливих речей. Прагнення до досконалості стає проблемою.
Симптоми, які вказують на те, що у Вас нервовий перфекціонізм:
- Високі стандарти до себе.
- Ідеалу не вдається досягти.
- Надмірна критичність.
- Ви не довіряєте оточуючим, і тому робите все самі.
Як побороти перфекціонізм і чи можливо це?
- Ставте собі реальні цілі.
- Займайтеся самоаналізом.
- Працюйте в команді, довіряйте співробітникам.
- Не сприймайте критику агресивно.
- Дайте собі право на помилку.
- Робіть перерви.
Перфекціонізм – це бажання людини довести результат діяльності до досконалості, зробити так, щоб усе було бездоганно і відповідало найвищим стандартам. Важливо розуміти, що ця риса корисна лише поки не вийшла з-під контролю. У зворотному випадку, не звертаючи уваги на ознаки, людина стає рабом розладу, що провокує депресії після кожної невдачі.
