Чому нам соромно за наші почуття, і що робити, щоб позбутися дискомфорту? Кожен із нас відчуває, або хоча б одного разу відчував сором щодо своїх почуттів. Це ті почуття, які здаються нам нелогічними, неправильними, недоречними, незрозумілими. Наприклад, когось насварили, і ви відчуваєте задоволення. Вам розповідають про щось трагічне, а вам хочеться сміятися. Або ви просто починаєте плакати без особливої причини. Попри те, що це може викликати велике занепокоєння, нічого страшного немає. Це нормально і цілком притаманне психічно здоровій людині.
Чому ми відчуваємо нелогічні емоції?
Нелогічні емоції є захистом. Це означає, що ви, для того щоб не проживати якусь іншу емоцію, або не визнавати щось, замінюєте свої почуття на якісь інші. Наприклад, вам розповіли про щось трагічне. І вам дуже боляче. Але ви не хочете відчувати цей біль, тому починаєте сміятися, часто істерично, з метою втекти.
Є й ситуації, коли у вас виникають негативні почуття, на ті почуття, які ви не хочете проживати. І тоді це вже не несвідомий захист, а усвідомлене невдоволення. Ви можете радіти, і відчувати почуття провини за цю радість. Бо в тітки сестри двоюрідного брата все погано, а може, й у когось дуже близького, і ви нібито не заслуговуєте на те, щоб перебувати в стані щастя й мати те, що маєте.
Вам може бути соромно за свій смуток. Бо все нормально, і ви знову не маєте права на прояв поганого настрою та переживань. Також існує варіант, у якому ви отримуєте задоволення від гніву. Знову втеча.
Усі емоції мають проживатися
“Я зрозумів, що щоб позбутися тебе, я повинен прийняти тебе”. Щоб емоції не глушили вас день у день, і не чинили величезного тиску, поки ви намагаєтеся від них відмовитися, потрібно дати їм відбутися. Вам хочеться плакати? Ревіть. Це нормально. Вам можна так робити. Навіть якщо мама і тато говорили, що це погано і є проявом слабкості. Вони збрехали. Те що можна, а що ні, вирішуєте тепер тільки ви, якщо це не шкодить іншим людям.
Але щоб прожити емоцію, потрібно спочатку її усвідомити. Це важко зробити людям, які все життя закривалися від своїх почуттів і підміняли їх. Варто ввести у звичку постійно згадувати про те, що ви є, і щось відчуваєте, потім запитуючи себе, а що ж саме? Що саме я зараз відчуваю? Що саме я зараз хочу? З якого дива я маю забороняти собі висловлювати це? Та ні з якого.
