Багато батьків, народжуючи дитину, роблять її річчю, з якою можна чинити як завгодно. Але проблема в тому, що річ і людина (нехай і маленька), це трохи діаметрально протилежні у своїх характеристиках створіння. Наприклад, одне з них дихає, мислить, живе, розвивається, а друге – стілець. Тож якщо вам нема на чому сидіти і чим володіти, купіть стілець, будь ласка.
З яких причин люди найчастіше заводять дітей?
Якщо говорити про природу, то питання в інстинктах. Один із головних полягає в розмноженні та продовженні роду. Це дуже важливо для нас як для виду. Без нього ми б не вижили і не дійшли до того, що є. Класно, але зараз населення планети становить майже вісім мільярдів, а це означає, що функція ця виконана на ура, і продовження не потребує. Але це нікого не зупиняє. Люди вже не просто тварини, але так само й соціальні істоти, які можуть мислити. Саме це і створює інші, більш витончені причини для дітонародження.
Розглядаючи ті, що призводять до нездорового ставлення до дитини в контексті владності, можна виділити такі категорії: прагнення отримати безумовну любов і володіти нащадком, і компенсація своїх особистих невдач і комплексів в особі чада.
Звідки з’являється бажання володіти дитиною і як відокремити себе від неї
Бажання володіти з’являється у людей дуже-дуже рано. Усім нам у глибині душі хочеться бути найважливішими, найулюбленішими, найгарнішими і найпрекраснішими хоча б для когось. І цим кимось виступає дитина, часто тому, що…. Їй нікуди бігти. Чоловік піде, сестра пошле, а дитина залишиться, бо вибору в неї немає. А для того, щоб вона затрималася якомога на довше, краще додати ще вагон придушення волі та відсутність соціальних навичок, яка створювалася з дуже ранніх років.
Тому бажання бути най-най і володіти кимось, часто може бути причиною виникнення бажання стати матір’ю, якщо говорити саме про психологічні аспекти.
Потрібно визначитися: ви хочете годувати своє его і купатися у власному егоїзмі, чи виростити свою дитину щасливою і психічно здоровою. Якщо психічно здоровою, то ось те, чого ви могли не знати:
- Дитина не тупа. Вона може приймати рішення, робити помилки і вчитися на них. А прийняття рішень за неї і недопущення проблем робить її соціальним інвалідом.
- Дитина нічого не винна своїм батькам. Вона не підписувала жодних паперів, її взагалі ніхто не питав. На відміну від батьків, які прийняли рішення принести нове життя, і тепер юридично несуть за нього відповідальність. Тому якщо ви хочете, щоб ваша дитина дбала про вас і брала відповідальність, слід викликати в неї таке бажання, ставлячись як до рівного і будуючи стосунки.
- Частина вашого життя вже пройшла. Намагаючись змусити дитину проживати те, що не змогли ви, ви не просто не отримуєте абсолютно нічого, крім самообману, а й не даєте дитині прожити її життя. А живучи не своє життя, вона не може нести за нього відповідальність, і це робить той самий батько. А потім чадо виростає нещасним і невлаштованим, і ненавидить свою нереалізовану, наприклад, матір.
- Дитина не повинна навіть любити батьків. Особливо так, як їм би хотілося. А навіть якби й любила, але задоволення це не принесло б. Тому люди, які вважають, що дитяче кохання вилікує всі їхні комплекси і завищене почуття власної важливості, дуже помиляються. Бо порожнечу цю так заповнити не можна.
