Безумовно, кожні батьки мріють побачити свою дитину самостійною і готовою до дорослого життя людиною, яка не кличе на допомогу маму з татом за першої зручної нагоди. Це, насамперед, полегшує життя батькам, які для цього не один рік старалися і працювали, виховуючи належним чином своє чадо.
Але, почувши вкотре фразу восьмирічного сина: “Мамо, зав’яжи шнурки” або “Приготуй мені бутерброд”, а в 12 років: “Ну давай скоріше вчити уроки”, починаєш розуміти, що дитина нічого не хоче робити самостійно і цілком залежна від підтримки своїх рідних.
Причини дитячої несамостійності
У тому, що малюк росте несамостійним, завжди винні батьки, які своєю турботою і безмежною любов’ю задушили його завзяття хоч якось проявити свої навички та вміння робити щось самому.
Якщо постійно виривати ложку з рук сина, щоб швидше його нагодувати, то не дивно, що він і далі проситиме маму його нагодувати. А прийшовши в дитячий садок, цей обов’язок ляже на плечі вже виховательки.
Постійне нагадування першокласниці зробити уроки загрожує виробленню переконання, що так і має бути. І дочка без маминого “давай швидше робити математику” навіть не подумає сісти за підручники.
Якщо в мами не вистачає терпіння почекати, коли син прибереться в себе в кімнаті, або її не влаштовує якість прибирання, то, звісно ж, проявивши старанність до чистоти, вона якнайшвидше розкладе розкидані речі на поличках і зітхне спокійно, що план на день виконано.
Не варто дивуватися дитячій безпорадності, якщо всі рішення щодо навчання дитини, вибору її друзів, захоплень – ухвалюються батьками. Ясна річ, що діти, які звикли до такого способу життя, зростатимуть нерішучими у своїх діях і судженнях.
Як навчити дитину бути самостійною?
Ще з малих років потрібно давати дітям можливість робити все самостійно. Нехай спочатку це буде незграбно і повільно, але саме так у них з’явиться хоч якийсь шанс навчитися все робити самому.
Якщо мама з татом пізно зрозуміли свою помилку і проблему вже потрібно виправляти, для цього існує найкращий спосіб привчити дітей до самостійності – перестати робити все за них. Жорстко – але дієво. Важливо правильно змалювати наслідки, якщо раптом син чи донька влаштує протест проти вашого рішення. Не хоче наводити лад у кімнаті – та будь ласка. Адже це синові буде соромно перед друзями за влаштований усюди бардак і розкидані брудні речі.
Не виконає донька домашнє завдання – нехай. Почне приносити погані оцінки – перестане забувати вчасно сідати за уроки.
Ось таким методом проб і помилок найшвидше й найефективніше перемогти дитячу несамостійність. Головне, щоб у мами вистачило терпіння і витримки пережити період невдач і не побігти, як раніше, рятувати ситуацію, що вийшла з-під контролю.
