Кому не знайома ситуація з дитинства: дитина не хоче спати, і батьки обіцяють привести Бабу Ягу, яка краде неслухняних дітей? І, о диво-дитина, злякавшись, моментально вщухає. “Впоравшись” із карапузом, батьки навіть не замислюються, що їхні методи не довговічні. Ба більше: вони не уявляють, яку ціну доведеться їм заплатити – здоров’я їхнього чада.
Чи працює залякування малюка з метою виховання? Чим це може обернутися в майбутньому?
Що ж змушує примхливу дитину миттєво заспокоїтися, і зробити те, що говорить їм мама або тато? Лікарі стверджують, що до 5 років малюк не відрізняє, де вигадка. Саме тому кожне слово батьків для їхніх дітей – правда чистої води. А як же можна зрозуміти рядки з відомої пісеньки-страшилки: “прийде сіренький вовчок і вкусить за бочок”? Це майже буквально можна перекласти як: “я, будучи твоєю єдиною опорою, не буду тебе захищати, якщо не будеш мене слухати”. У дитини спрацьовує інстинкт самозбереження, і вона зробить усе, що від неї вимагатимуть, щоб мама або тато були задоволені і не залишили її.
Як результат, малюк відчуває глибокий стрес. Наскільки сприйматимуться такі знання? Адже малюк запам’ятовує їх не тому що йому цікаво, а щоб не розлютити маму з татом.
Не забувайте, що малюк росте, і з часом не тільки страшилки про Бабу Ягу стануть марними. Дитина побачить, що мама її не кине, хоча вона і буде вередувати. Висновок напрошується сам собою: якщо батьки не виконують обіцянки – вони невдахи і брехуни.
Чому психологи стверджують, що не можна лякати дітей. Як правильно лякати дитину, якщо це необхідно.
Чому батьки лякають дитину? Мабуть, причина криється у відсутності вільного часу і терпіння. Навіщо щось пояснювати, якщо можна просто пообіцяти покликати Бабайку?
Чому не можна залякувати малюка:
- розвиток комплексу неповноцінності.
- погрожуючи фізичною розправою, Ви запускаєте механізм “насильство породжує насильство”.
- лякаючи дитину лікарем, мама й тато мають пам’ятати, що впродовж життя її чадо має неодноразово відвідувати поліклініки.
Іноді бувають ситуації, коли залякування є необхідним заходом. Наприклад, собака може боляче вкусити, але не тому, що ти погано їси, а тому, що дражниш його палицею.
Майже всі діти від початку не намагаються поводитися погано. У них є потреба, почуття, але поводяться вони так, як змогли придумати. Тому, не залякуйте дитину, а краще спробуйте разом розібратися, де малюк зробив помилку. Таким чином можна легко виховати крихітку, при цьому не завдаючи удару по її самооцінці.
