На відміну від маленького екстраверта, який уміє легко виражати свої емоції та почуття, інтроверт не настільки відкритий і товариський навіть зі своїми батьками. Дитина-інтроверт дуже скупий на прояв ніжностей, не прихильник щирих розмов і не любить, коли його внутрішній світ намагається зачепити хтось зі сторони.
На жаль, не всі батьки готові миритися з такою холодністю і закритістю. Тому намагаються докорінно змінити ситуацію і якось вплинути на дитину з метою підлаштувати її під свої принципи та життєві установки. Але робити це категорично не можна, бо малюк може ще більше закритися в собі від того, що найближчі люди не сприймають його таким, яким він є.
Головні правила спілкування з дитиною-інтровертом
- Не потрібно щипцями витягувати з дитини інформацію про те, як минув день у школі, чи сподобалося їй на екскурсії тощо. Головне стежити, щоб її настрій залишався тим самим, і вона не приходила додому похмурою і явно чимось засмученою. Тоді це дійсно привід дізнатися про те, що трапилося. Але в жодному разі не погрожувати покаранням за мовчання. Просто будьте поруч, нехай дитина відчуває вашу підтримку і знає, що в будь-який момент її готові вислухати і допомогти порадою.
- Не змушуйте робити те, чого вона не хоче. Хоч би як мама мріяла про кар’єру успішного футболіста для сина, не потрібно силоміць тягнути його на ненависне тренування, адже він може не витримати такого психологічного тиску і влаштувати бойкот батькам.
- Допоможіть дитині визначитися з вибором. Дуже часто через сильну сором’язливість маленький інтроверт не може поділитися з батьками, що йому хочеться займатися живописом або почати відвідувати гурток із шахів. Тому мамі з татом потрібно бути спостережливими, щоб вчасно розгледіти інтерес, що проявився, і без зайвого напору допомогти своєму чаду розкрити свій талант.
- Не нав’язуйте дитині друзів. Дуже часто товариські мами інтровертів запрошують у гості своїх подруг або знайомих разом зі своїми дітьми з надією весело провести час разом. Але вони навіть не замислюються, що така дружелюбність змушує інтроверта почуватися “не у своїй тарілці”, змушуючи терпіти нав’язане йому спілкування.
- Не насміхайтеся над інтровертом і не дорікайте. У розмовах із друзями або просто в колі сім’ї не потрібно кидатися фразами “в кого ж він такий?” або “як я втомилася з цим боротися”, натякаючи й концентруючи увагу на його замкненість і відстороненість від оточуючих.
І головне, що батьки мають пам’ятати, виховуючи дитину-інтроверта – не зациклюйтеся на термінології, а просто сприймайте її такою, якою вона є. У цьому і є сила справжньої любові батьків до їхніх дітей.
