Знайти спільну мову з дитиною – мрія кожного з батьків. Перебуваючи в постійному пошуку різних варіантів, як це правильно зробити, мама з татом часом втрачають свій авторитет, намагаючись максимально догодити своєму чаду. Здавалося б, поступившись один раз – нічого страшного. Але малюк, помітивши слабинку своїх рідних, робить висновок: батьками можна дуже легко керувати. Головне – задіяти всі ті маленькі хитрощі, перед якими вони нізащо не зможуть встояти. І потім починається: син захотів нову іграшку – будь ласка, незважаючи на те, що сімейний бюджет зараз дуже обмежений. Донька вирішила, що вона нізащо не залишиться вдома з бабусею, а поїде разом із батьками святкувати день народження до їхніх друзів. І її завзятість дала результат – мама пожаліла дитя, що плаче, і взяла її з собою. Хоча на святі дітей то й не буде більше.
Чому батьки йдуть на поводу у своїх дітей? Головні помилки у вихованні
Батьки бояться сказати “Ні”. Вони чомусь думають, що, заборонивши одного разу щось дитині, можуть втратити її довіру і назавжди втратять можливість із нею по-справжньому подружитися. Але насправді, діти повинні розуміти, що існують правила, встановлені дорослими. І вони зобов’язані жити за цими правилами, навіть якщо їм щось не подобається. Питання в іншому: мама з татом повинні гранично ясно і доступно пояснити доньці або синові свою позицію, розмалювати наперед наслідки непокори. І звичайно ж, запевнити дітей, що так необхідно робити для їхнього ж блага. Не відпустивши сина гратися на вулицю після школи – не забаганка нервової мами, а лише бажання того, щоб хлопчик перед тим, як розважатися, виконав домашнє завдання. А не сідав за підручники надвечір, коли втома не дає повною мірою зосередитися на уроках.
Батьки ніколи не доводять розпочате до кінця. Мається на увазі покарання, якими час від часу мама з татом лякають своїх нащадків за неналежну поведінку. Знаючи, що мама покричить і все одно поступиться, дитина не переймається з приводу чергової погрози забрати на тиждень планшет або позбавити кишенькових грошей.
Адже люблячі батьки ніколи не дозволятимуть, щоб їхній хлопчик дивився голодними очима на однокласників, коли ті будуть на перерві купувати булочки в магазині.
Або споглядати на сумний відчужений погляд доньки, що вона вся така сьогодні слухняна не удостоїлася можливості подивитися перед сном чергове відео в інтернеті.
Тож, виховуючи дітей, батькам потрібно бути трошки жорсткішими у своїх рішеннях, щоб утримати свій авторитет і не дозволити дитині сісти їм на голову.
