Усі батьки рано чи пізно, більшою чи меншою мірою стикаються з тим, що їхня дитина влаштувала істерику через іграшку, яку в неї взяли або вона хотіла взяти в іншої дитини.
Жадібність у дитини – головний біль у мами
Перша реакція мами, коли вона бачить подібне, зазвичай розгубленість. Як же так сталося, що наш прекрасний, розумний і вихований малюк влаштував “концерт” з такого незначного приводу. Ви ж так старалися і пояснювали премудрості життя, правила поведінки в суспільстві, а тут крик і сльози.
Що ж сталося насправді? Нічого особливого, просто дитина ще зовсім не має досвіду в спілкуванні з однолітками і намагається вирішити питання так, як їй підказує природа, своє треба захищати і нікому не давати.
Дитину можна зрозуміти, цілком можливо, що вона переживає, що іграшку можуть зламати чи пошкодити, подряпати, але не знає, як це правильно висловити ці хвилювання. Звісно, буває й так, що жадібність проявляється без причини і речі, яку хочуть узяти, зовсім не була потрібна, але тут можна розглянути ще одну причину такої поведінки, а саме прояв характеру, бажання бути головним.
Раз причини ми бачимо, то рішення теж уже зовсім на поверхні.
Боремося з жадібністю
Не впадайте у відчай і не засмучуйтеся, запам’ятайте, що це процеси становлення особистості вашого чада, і тільки ви можете посприяти якнайшвидшому усвідомленню ним норм поведінки.
Уперше зіткнувшись із небажанням ділитися, зупиніть істерику і поговоріть із дитиною. Дізнайтеся, що її так обурило і чому вона не хоче ділитися. Якщо дитина може розповісти причини, то це просто чудово. Значить регулярних бесід буде достатньо і через деякий час малюк все зрозуміє і перестане скупитися. Справа, звичайно, не хвилинна, але успіх на вас чекає, якщо не полінуйтеся нагадувати про правила поведінки.
Якщо ж дитина просто не бажає ділитися, наприклад, це не страх за свої речі, а просто так їй захотілося. Потрібно глибше підійти до цього питання і почати з дому.
Мама і тато, проводячи час удома, за вечерею, приміром, мають показувати своїм прикладом, як потрібно ділитися і звертати увагу дитини на це. Подаючи до столу страву, мама демонстративно ділить її татові, собі та дитині, промовляючи всі свої дії. На прикладі батьків, малюк побачить, що ділиться добре і почне аналізувати свої вчинки.
Проявіть терпіння до вашої дитини, адже вона ще зовсім маленька і багато речей їй здаються складними і важкими у виконанні. Показуйте своїми вчинками, як потрібно поводитися, нагадуйте і допоможіть зрозуміти за допомогою бесід. Постарайтеся не виходити з себе, тому що легше від цього не стане, а дитина боятиметься покарання і не зрозуміє сенсу ваших повчань, що може негативно позначитися на характері вашої дитини…
