Деяким сім’ям знайома ситуація, коли підліток захоплюється азартними іграми. Він грає на гроші, витрачаючи кошти, які йому дають батьки. Потім справа доходить до особистих заощаджень, і врешті справа може закінчитися навіть крадіжкою. Як результат, підліток отримує залежність від азартних ігор.
Хто найбільше схильний до лудоманії? Етапи розвитку стану
Розвинені сучасні технології, які дали можливість усьому населенню грати в азартні ігри, принесли нам не тільки переваги. Існує й інший бік монети – поява психологічних залежностей. Особливо вражаються особи молодого віку. У їхньому розумінні ігри являють собою засіб для зняття стресу, від якого можна відмовитися в будь-який момент.
Механізм ігроманії можна поставити в один ряд із наркоманією та алкоголізмом. У гравця в мозку виділяється ендорфін – гормон задоволення, дія якого викликає ейфорію.
Тінейджера, який є небайдужим до азартних ігор, видають особливі симптоми: байдужість до навколишнього світу, відсутність апетиту, неохайний вигляд тощо.
Придбати цю залежність може кожен підліток, але є діти, які піддаються ризику найбільше. Це підлітки з дефіцитом уваги, холерики, меланхоліки, які мають знижену самооцінку, а також тінейджери з проблемних сімей.
Стадії формування ігрової залежності у підлітка:
- Стадія виграшів. Дитина часто виграє. Але вона не розуміє, що так буде не завжди – це лише виверт організаторів.
- Стадія програшів. Після того як підліток “підсів” на ігри, йому перестає щастити. Щоб відігратися, він витрачає всі свої заощадження, позичає в борг, а іноді й краде.
- Стадія відчаю. Залежність стає настільки міцною, що підліток цілодобово думає лише про одне – про можливість пограти.
Як допомогти підлітку побороти лудоманію?
Підвищена увага тінейджерів до азартних ігор уже давно привернула увагу фахівців. Причому лудоманію розпізнати складно. Адже йдеться не тільки про звичайні казино. Батьки не помічають коли з помічника інтернет перетворюється на ворога.
Що радять психологи:
- Не звинувачуйте підлітка.
- Запропонуйте альтернативні цікаві дитині способи проведення дозвілля (секції, квести тощо).
- Не забороняйте сідати за комп’ютер. Це викличе агресію.
- Позначте підлітку коло обов’язків.
Не поспішайте називати дитину хворою. Можливо, Ви ще можете допомогти самі. Якщо ж лудоманія почала брати гору, не соромтеся – просіть фахівця про допомогу. Адже ситуацію можна запустити настільки, що навіть досвідчений психотерапевт не зможе нічого зробити.
