Ось ви стали мамою – подія, важлива і щаслива в житті жінки. Ви готові проводити з малюком весь свій час і присвятити йому життя. Але якщо дитина не залишає навіть можливості вести звичний побут і приділяти увагу чоловікові?
Дитина плаче без мами – це норма?
Сильна прив’язаність дитини до мами – це більш ніж нормально, адже вона живе і росте в її утробі дев’ять місяців, і стукіт маминого серця – насолода для вух немовляти. Переживати потрібно тоді, коли у малюка, такої прив’язаності немає.
Саме мама була першою людиною, яку побачила дитина і чий голос почула. Неможливо не погодиться, що перший рік життя малюка складний, адже дитина прив’язана до мами настільки, що навіть похід до туалету здається каторгою для обох.
З віком дитині потрібно ставати самостійною і вчитися ідентифікувати себе в цьому світі вже окремо від мами. Тут слід говорити про ту прив’язаність, яка може шкодити малюкові. Якщо дитина прив’язана до присутності мами – їй складно піти в дитячий садок, а це є важливим етапом соціалізації. А якщо приділити в цьому питанні увагу і мамі, то потрібно усвідомити, що крім дитини, існує безліч справ і турбот, адже не ви прийшли в життя до дитини, а вона прийшла у ваше. Тому, дорогі мами, не варто забувати про себе, адже це загрожує виникненням проблем самореалізації, розвитку та дестабілізації стосунків із зовнішнім світом і соціумом.
Діти плачуть без мами
Усі діти плачуть без мами спочатку, адже їм не звично, їх це лякає. І це нормально. У моменти, коли мама йде, потрібно допомогти дитині відволіктися і переключитися на будь-яку дію – так час у розлуці пройде непомітно і розставання не стане травмою.
Відучити дитину від мами неможливо. Але можна пояснити дитині, що якщо мама йде, то це не назавжди, що вона повернеться, і це чудовий час, щоб проявити себе і вибудовувати стосунки із зовнішнім світом.
Можна поступово відучити дитину від маминої присутності. Зверніться по допомогу до близьких або ж до послуг платних нянь. Можна починати з того, що йти не на довго. З кожним разом збільшуючи час відсутності мами. Повірте, малюк звикне. І йому це дійсно потрібно. Адже він особистість і окрема людська одиниця.
Відучити дітей від мами, точніше від постійного перебування разом, буде корисно для обох – адже самостійність – це неминучий результат дорослішання і розвитку.
