Багатьом батькам буває складно підібрати правильний підхід до виховання своєї дитини. Часто діти дозволяють собі неслухняність просто через нерозуміння шкоди своєї поведінки. У такому разі в батьків неминуче постає запитання: чи варто карати дітей за проступки, чи краще застосувати інші методики, що виключають доведення до конфлікту?
Чи можна виховувати дитину без покарань і як це зробити?
Багато хто застосовує у вихованні покарання дитини. Це не дивно, адже при цьому батькам або педагогу можна не витрачати час для пошуку інших рішень і мотивації вихованця, не потрібно розбиратися в особливостях його особистості. Однак навіщо карати дитину, коли можна обійтися без цього.
Якщо малюк зрозуміє почуття інших людей у момент того, як він поводиться неналежним чином, то зможе усвідомити норми поведінки та прийняти їх. Виховання дитини без покарань цілком здійсненне, коли тато чи мама є для неї гідним прикладом для наслідування, а не тією людиною, яка навчає одного, а сама чинить по-іншому.
Чи корисне виховання без покарання і чим краще замінити примус?
Щоб не травмувати дитячу психіку, фахівці рекомендують прагнути виховати без покарань і моральних принижень. Навчившись приймати малюка з усіма його примхами, недоліками та труднощами, ви продемонструєте йому вашу любов і турботу про нього. Крім того, дуже важливо приділяти час сімейним традиціям, спільним святам, прогулянкам та іграм, і тоді комфортна психологічна атмосфера, що панує вдома, сприятливо вплине, зробивши реальним дитяче виховання без покарання.
Щоб ваше чадо виросло в самодостатню й успішну людину, вам потрібно навчитися розуміти причини його неправильної поведінки, бути послідовними в питанні дотримання правил і повністю виключити покарання дитини. Користь такого рішення очевидна, адже діти, на яких не кричать і не погрожують, виростають психічно здоровими і не агресивними. Проводячи в міру необхідності теплі та довірливі бесіди, пояснюючи які вчинки хороші, а які погані, можна попередити покарання дітей. Шкода їх у тому, що вони призводять до недолюбленості, і згодом появи такої риси особистості як егоїзм.
Прагніть до того, щоб син чи донька в будь-якому своєму віці бачили у вас авторитет. Відчувши вашу внутрішню впевненість, діти стануть більш слухняними і намагатимуться йти вам на зустріч.
