Закреп – це утруднений або відсутній кілька днів процес дефекації. Звісно, не варто переживати, якщо малюк 2 дні не ходив до туалету, але водночас не скаржиться на самопочуття, і його рухова активність ніяк не порушена. Адже для кожної дитини норми випорожнення кишечника абсолютно різні. Вживати заходів потрібно тоді, коли під час сидіння на горщику або унітазі малюк відчуває біль, сильне напруження, у калі присутні домішки крові, а сам кал дуже щільний.
Але якщо симптоми фізіологічного закрепу відмінно лікуються за допомогою коригування харчування і застосування проносних засобів, то як дитині подолати психологічний закреп, що виник внаслідок нервових переживань маленького непосиди?
Чому дитина боїться какати?
Негативний хворобливий досвід, пов’язаний із закрепом. Якщо дитина хоч раз відчула біль під час дефекації через тріщини заднього проходу, то в майбутньому вона всіма силами намагатиметься утримати все в собі, щоб знову не терпіти пекучий біль.
Прагнення батьків якомога скоріше посадити сина чи доньку на горщик. Якщо дитина не готова поки що вчасно сідати какати на горщик, а мама з татом постійно змушують її це робити, то вона може злякатися такого тиску. І, як наслідок, перестати ходити в туалет. Або ж батьки пересаджують більш дорослу дитину на унітаз, який теж може викликати страх у дитини.
Дитина забруднила штанці прилюдно. Коли діарея застала хлопчика зненацька на очах у хлопців і дівчат, то сором і приниження змушуватимуть його терпіти наступні позиви до туалету, щоб уникнути повторно такої ситуації.
Неприйняття дитиною пропонованого туалету. Особливо актуальною стає така проблема в школі, коли першокласнику пропонують туалет, що не вписується в його уявлення про нормальну туалетну кімнату: неприємний запах, двері, що не зачиняються, відвідування туалету кількома хлопцями одночасно.
Виправляємо помилки, що спричинили психологічний закреп у дитини
- Перше, що мають забезпечити батьки на шляху до відновлення нормального режиму відвідування туалету, – налагодити спокійну дружню атмосферу в родині. Не потрібно кричати на дитину і лякати хірургічним втручанням, якщо вона цієї ж хвилини не покакає. Навпаки, ви маєте пояснити малюкові користь від вчасного відвідування туалету, і що ніхто надалі не буде силоміць змушувати його це робити.
- Будьте поруч із ним, коли бачите, що його починає охоплювати паніка при відчутті позивів сходити на горщик. Нехай вона відчуває себе захищеною і впевненою, що в неї все пройде швидко і безболісно.
- Не подобається горщик – підіть у магазин разом із дитиною і виберіть той, який їй до душі.
- Забезпечте малюкові правильне харчування, щоб запустити нормальний обмін речовин в організмі. Їжа має бути збалансованою, багатою на клітковину та калій, який сприяє злагодженій роботі кишківника.
Якщо мама не впевнена, що їй під силу впоратися з психологічними переживаннями дитини, пов’язаними з походами до туалету, їй слід звернутися до дитячого психолога. За допомогою порад лікаря ви повернете позитивний настрій свого чада, що дуже важливо під час розв’язання такої делікатної проблеми.
