Складно знайти людину, яка б не мріяла про щасливе безтурботне життя, наповнене приємними сюрпризами і неймовірними можливостями виконувати свої найзаповітніші бажання.
Чому ж так трапляється, що часом ми уникаємо можливості стати хоч трішки щасливішими і розгорнути своє життя назустріч позитиву? Чому ми намагаємося переконати себе в тому, що нам більше подобається, коли все погано, ніж коли все добре? Такий собі парадокс бичування, який, на перший погляд, не має нічого спільного зі здоровим глуздом звичайної нормальної людини.
Чому ми маємо на меті бути нещасними?
Відчуваємо почуття незручності через свою перевагу. Подібні передумови можуть виникати тоді, коли тобі здається, начебто твій достаток, щасливе сімейне життя можуть ставити в незручне становище твоїх родичів чи друзів, які не можуть похизуватися такими ж благами. І коли в компанії йде розмова про купівлю техніки в кредит, тобі стає некомфортно від того, що ти маєш можливість придбати все й одразу. Тому й намагаєшся розмовляти тільки на ті теми, які будуть максимально близькі твоїм співрозмовникам, і жодним чином не зачіпатимуть їхній звичний спосіб життя.
Намагаємося під виглядом нещасної жертви досягти певної вигоди або домогтися уваги до своєї персони. Скаржачись на погане самопочуття або погіршення стану здоров’я, багато дружин у такий спосіб утримували своїх чоловіків від відходу з сім’ї. Нарікаючи на фінансові труднощі, можна домогтися від знайомого відстрочити виплату йому боргу.
Спроба ухилитися від виконання поставлених завдань. Ясна річ, що з почуття солідарності і жалю начальник може знизити навантаження на співробітника у зв’язку з його сімейними проблемами або іншими труднощами в житті. Навіть може дати кілька відгулів для повноцінного відпочинку. І знаючи про такий безмежний атракціон щедрості, деякі люди можуть і далі продовжувати журитися в присутності керівництва про те, як у них усе погано, щоб знову забезпечити себе легким робочим тижнем.
Чи варто боротися з бажанням, щоб було все погано, ніж добре?
Ну, по-перше, якщо вами керують корисливі мотиви, то так чи інакше, ви не зможете довго прикидатися, прикидаючись невинною жертвою. Навіть якщо вам здається, що це єдиний правильний вихід із глухого кута – не варто його задіювати. Щоб не сталося, коли люди відчувають, що їх використовують у своїх не зовсім чесних іграх, вони починають зневажати таку людину і викреслюють зі списку своїх друзів.
Те ж саме можна сказати і про близьких родичів, перед якими ви не хочете вихвалятися своїм забезпеченим життям. Викривши обман, вони думатимуть не про те, як ви благородно чините з ними, а як ви зарозуміло оцінили їхнє становище в суспільстві. А це, погодьтеся, все дуже принизливо.
Тож, думайте, перш ніж задіювати такі прийомчики. Іноді мета не варта тих жертв, за допомогою яких вона досягалася.
