Незаперечною рисою характеру порядної особистості є почуття справедливості, яке не дає змоги переступати межу між розсудливістю і бажанням за будь-яку ціну досягти поставленої мети. Справедлива людина ніколи не переступить через себе, якщо їй здаватиметься, що хтось намагається її обдурити або змусити ухвалити хибне рішення. Вона може пишатися чистою совістю, бо незмінно слідує переконанню: “Перш ніж когось у чомусь звинувачувати чи засуджувати, треба добряче розібратися в ситуації”. Тому батьки повинні постаратися пояснити дитині про справедливість, донести важливість і необхідність цієї позитивної якості.
Як навчити дитину бути справедливою?
Завжди пояснюйте дитині, за що ви її покарали і чого ви таким чином хотіли досягти. Діти мають бути впевнені, що батьки справедливі у своїх судженнях і не користуються своїм впливом заради беззаперечного їм підпорядкування.
Не робіть висновків, не розібравшись до кінця в ситуації. Навіть якщо так до кінця і не вийшло з’ясувати, хто ж розбив дзеркало в кімнаті, не потрібно зопалу кидатися фразами на кшталт “ти винен” або “я тобі не вірю”. Так ви демонструєте дитині, що навіть невинного може спіткати покарання, якби хтось виявився сильнішим і могутнішим за неї.
Цікавтеся думкою дітей. Побачили, що на майданчику двоє дітлахів не можуть поділити лопатку, запитайте у своєї дитини, що вона думає з цього приводу, який вихід із ситуації бачить і як би вона вчинила, якби опинилася на місці одного з них. Бачите, що несправедливо оцінив ситуацію – поділіться своєю думкою, щоб допомогти їй справедливо розсудити дітей, нікого при цьому не образивши.
Не обговорюйте людей у присутності дитини. Такі плітки дають привід думати, що про оточуючих можна судити виходячи з їхнього статусу, матеріального становища. І неважливо, що діти з неблагополучної сім’ї, наприклад, ростуть чесними, добрими, без шкідливих звичок. Але через будь-яку не розкриту провину в школі або на дитячому майданчику будуть спочатку бігти до дітей з таких сімей, а вже потім з’ясовувати про те, що трапилося, в інших дітей. Тому батькам потрібно бути вкрай обережними у своїх розмовах, щоб уникнути в майбутньому несправедливої і поверхневої оцінки людей власною дитиною.
Нехай діти знають, що часом доля людей може зруйнуватися від чиїхось невірних висновків або суджень.
Тож власний приклад і бажання бачити свою дитину в майбутньому успішною справедливою людиною дають батькам неймовірну можливість навчити її бути справедливою і послідовною у своїх рішеннях.
